Автор: Ярина Семчишин
Ольга Афанасьєва – одна з небагатьох жінок в Україні, яка працює з інвестиціями, та ще й обіймає керівну посаду. А ще вона викладає в Лондоні (University of Greenwich) і веде свій Telegram канал, де розповідає про книги. Вже четвертий рік вона – виконавча директорка Української асоціації венчурного та приватного капіталу (UVCA). “Поколінню Ї” Ольга розповіла про те, чому іноземним компаніям варто інвестувати в українські, як виглядає Україна на міжнародному ринку та що робити стартаперам - початківцям.
Олю, кілька років тому Ви ввійшли до списку New Europe 100 – ста представників нового покоління у Центральній і Східній Європі, «які допомагають змінювати світ і людське життя на краще у цифровому світі». Розкажіть про свій шлях від студентки у Сумах до тієї, хто отримує такого рівня нагороди ?
Я навчалася в Академії банківської справи і мене довго вмовляли вступити в аспірантуру, хоча я не планувала. Але пройшовши декілька співбесід, зрозуміла, що мені нічого не підходить. Я хотіла займатись маркетингом, рекламою, а здебільшого пропонували роботу десь в поліграфічних послугах. Мені хотілося більше сенсу в роботі. Тож я вступила в аспірантуру та отримала можливість короткострокового навчання в Польщі. Історія дивовижна, зі мною таке рідко трапляється, я зазвичай дотримуюсь дедлайнів, але тоді якось забула про термін подачі заявки. Мені навіть телефонували звідти і перепитували, чи не хочу я спробувати. Я застрибнула буквально в останній вагон, виявилось, термін подачі продовжили. Там я дізналася про UVCA, вони тільки розпочинали і шукали людей, які будуть розвивати організацію. І ось я тут. Я навчалася на спеціальності менеджмент зовнішньої економічної діяльності, тож працюю за спеціальністю.
Розкажіть, про Українську асоціацію венчурного та приватного капіталу, які її цілі, завдання, механізм роботи?
Я жартую, що ми творимо добро. Асоціація об’єднує активних гравців інвестиційного ринку в Україні: венчурні фонди і фонди прямих інвестицій (private equity), акселератори, інкубатори та компанії, які обслуговують інвестиційний ринок (аудиторські та юридичні фірми). Всіх їх об’єднує інтерес до компаній з України та покращення інвестиційного клімату в країні. Власне захист прав інвесторів і розвиток українського інвестиційного ринку є завданням асоціації. Наразі у нас 55 членів, з них десь 35% складають зарубіжні компанії.
Як це працює?
Компанії - члени сплачують щорічні внески, які йдуть на розвиток організації. Скажу одразу, ми не фінансуємо стартапи, це не наші бюджети. Ми підтримуємо інноваційну систему загалом. Найглибшу експертизу стартапів можуть надати лише інвестори. Підтримка стартапів є справою інвесторів, тож обидві сторони зацікавлені у співпраці, а ми як посередники. Ми не надаємо такі послуги як пошук інвестора для конкретного проекту, бо ми не є прибутковою організацією. Але організовуємо ініціативи, які дозволяють підтримувати екосистему в глобальному масштабі. Так, ми разом з партнерами організовуємо український павільйон на конференції Consumer Electronics Show в Лас-Вегасі. Минулої осені ми були локальними партнерами конкурсу від американського фонду Village Capital та MedLife Foundation для стартапів, які сфокусовані на фінансовій інклюзивності, тобто допомога малому та середньому бізнесу.
Які стартапи найчастіше звертаються за допомогою?
Дуже різноманітні. Мені здається, я скоро напишу книгу про це.
Наприклад?
Наприклад, надходить лист із текстом “Я розробив унікальну соціальну мережу. Це як Фейсбук, але на блокчейні, і взагалі там є своя специфіка, але я не розкажу, бо ви її можете вкрасти. Дайте сім мільйонів, і я зроблю суперклас”. Буває по-різному. Якщо я розумію, що компанія достойна, з хорошою репутацією, досвідом, перспективним продуктом, а ще й інвестори надійні, то звісно поділюсь презентацією з нашими інвесторами.
Я читала, що в цьому році асоціація ставить за ціль збільшення щорічного об'єму інвестицій в країну вдвічі. Яким чином?
Це кумулятивний ефект. Якщо на початку шляху нам потрібно було для цього два роки, то тепер рік. Скоро ми запускаємо новий формат зустрічей для інвесторів – камерний: дві-три компанії, щоб вони більш детально поговорити з нашими членами. Почнемо, мабуть, з портфельних компаній, які знаходяться ще в пошуку капіталу.
А в співпраці з державою є успіхи?
Наш юридичний комітет регулярно зустрічається і обговорює з експертами ринку, що потрібно реформувати, як спростити процес інвестування зарубіжних фондів в Україну, як вирішити проблеми, з якими стикаються компанії і фонди на законодавчому рівні.
На нашій практиці вже є три випадки, коли наші законопроекти та поправки до закону були прийняті.
Цей шлях в нашій країні не простий. Один законопроект може зайняти і два роки. На часі розробка стратегії розвитку ІТ - індустрії. Відносно нещодавно утворилася Інноваційна рада при Прем’єр - міністрі України, наші члени і я до неї теж входять, але поки що формат співпраці не до кінця зрозумілий.
У 2016-ому Ви говорили, що Україна – єдина в світі, де інвестиційна та стартап - екосистеми розвиваються без підтримки влади. Навіть в Кремнієвій долині є дотації. Ця тенденція зберігається?
Минулого року з’явився Український національний фонд з підтримки стартапів. Поки що не можу оцінити його роботу, проте Асоціація уже декілька років працює над ініціативою щодо створення Фонду фондів. Ми вважаємо, що він допоможе залучити додаткові кошти в країну.
Уявімо, що я – молода стартаперка і в мене є ідея. Що далі?
Створіть хоча б простий прототип продукту, зберіть команду (це можуть бути паралельні процеси). Розказуйте людям про свою ідею, протестуйте її. Хто ваша цільова аудиторія? Якщо це молоді мами, то запитуйте їхню думку, а не інвесторів, бо інвестори рідко бувають молодими мамами, особливо в Україні. Якщо ваш продукт не буде потрібен людям, то вам ще й доведеться доводити клієнтам, навіщо їм це потрібно. Далі можна йти на стартап-битви StartUp Bаttles, їх вже більше ста проведено за останні кілька років. Вони відбуваються і в Києві, і за кордоном, участь безкоштовна. На батли запрошують людей які просто хочуть послухати і з десяток експертів, які ставлять питання, коментують. Це, зазвичай, представники великих корпорацій і вже там можна знайти собі інвестора, почути пораду чи запитання, яке дозволить впевнитися у правильності дій або навпаки – підштовхне повністю змінити ідею. Один з наших членів фонд Simpact Impact Investing, вони інвестують в стартапи із соціальною складовою. Мені ця тема теж дуже близька, вважаю, що кожен бізнес повинен мати соціальну складову: захищати середовище, сприяти зупиненню зміни клімату, сприяти покращенню життя соціально незахищеного населення. Simpact розпочали програму Ukrainian Polish Start-Up Bridge і в цьому році вони планують в декількох містах України провести пітчинг - івенти з імпакт-інвестування. В Україні багато стартапів,але до “зрілих” доходить набагато менше. Та це нормально, бо лише 5-7 років тому в Україні почала розвиватися стартап - культура. В сусідній Польщі велика частка грошей з Європейського Союзу виділяється власне на підтримку стартапів. Також є державні кошти, які розподіляються фондом для інвестування. Тож там обсяг капіталу значно більший, ніж у нас.
Які зараз є незаповнені ніші, куди можна зайти і здобути успіх?
Я більше схиляюся до думки, що треба дивитися не на нішу, а на те, в чому ви експерт. Сумніваюся, що зможу зробити за кілька днів стартап в галузі електротехніки. Так, я це вивчала в школі, так, мій дідусь був добрим майстром, але це не моє в найближчий рік. Звісно, якщо поставити мету, всього можна навчитися, але треба виходити з того, яку проблему ви можете вирішити.
Задумайтесь, що вас болить? І чи ніхто ще не вирішив цю проблему?
Ніхто не знає, зайде стартап чи ні, це великою мірою залежить від команди: наскільки співпадають плани і реальна робота. Можу відзначити, що зараз на піку популярності той же 3D - принтинг та штучний інтелект. Як інструмент, це додаток до вже існуючих розробок. Наприклад, у Лас-Вегасі Україна представила принтер, який виготовляє харчові продукти з сиру і шоколаду.
Які ризики та невдачі можуть мене спіткати?
Взагалі розпочинати свою справу дуже стресово. Якщо один засновник, то вам буде важче, бо немає людини, з якою ви можете розділити цей тягар. Вам доведеться робити багато речей одночасно і нести на собі всю відповідальність.
За останніми рейтингами однією з перших причин, чому розвалюються стартапи, є розпад команди. Тобто дуже важливо знайти правильних людей.
Ще в нас в країні дуже люблять вирішувати проблеми, яких не існує. Щось створити таке, що нікому потрібне. Поки що є складність із масштабуванням виробництва або своєї компанії загалом, рекламною кампанією. Власне з виробництвом все гаразд, а таких “м’яких” навичок ще недостатньо. В нас просто немає історії підприємницької культури, тож це закономірно. Але це потрібно змінювати.
Як представити ідею так, щоб в неї вклали гроші?
Зараз популярний сторітеллінг. Тобто розкажіть якусь історію, щоб вона захопила інвестора. Якщо ви не зацікавите спочатку, то далі це буде ще важче це зробити. Дотримуйтеся структури розповіді. Наприклад, для презентації є класичною концепція Гая Кавасакі 10 - 20 - 30 (10 слайдів, 20 хвилин виступу, 30 - ий розмір шрифту - ред.). Взагалі чудовим “тренажером” є смол-токінг. Придумайте презентацію свого проекту, яку можна розповісти за 20 - 30 секунд. Класичний приклад з ліфтом. І будьте пристрасними, захопленими своєю справою!
В інтерв’ю раніше Ви сказали: «Перше завдання для молодого підприємця – зрозуміти, що перші споживачі стартапів, скоріш за все, будуть не українцями». Чому?
Переважна більшість стартапів в Україні фокусується на зарубіжні ринки, зокрема на США. Стартап взагалі прагне бути глобальним і наші компанії намагаються з першого дня на це працювати. Чому США? Бо це більш - менш однорідна країна в плані законодавства, культури і звичок. Це не Європа, де, скажімо, в сусідніх Іспанії та Італії правила та законодавство у певних аспектах можуть відрізнятися кардинально. Окрім того важливо, що там живуть люди, які сприймають новинки, готові купувати новий смартфон першими. Пригадайте ці черги в Apple Store. В маркетингу це називається early adopters. В Україні кількість таких людей є меншою, ніж в тих же Сполучених Штатах.
Розкажіть про організацію European Women in Venture Capital. Що для Вас означає бути її українським амбасадором?
Лише близько 2% всіх венчурних інвестицій отримують жінки. І лише 5% інвесторів є жінками. Ці цифри дуже повільно зростають. Ми вважаємо, що ситуацію потрібно виправляти, об’єднуватися, обмінюватися експертизою. Я вірю в силу синергії. European Women in Venture Capital об’єднує членкинь вже більше ніж з 20 країн. Останній захід ми робили в Берліні і нам довелось передчасно закрили реєстрацію, тому що не розраховували на таку кількість зацікавлених. Звичайно, до нас приходять чоловіки. Ми говоримо про різноманіття і рівні права. Жінки більше уваги приділяють деталям, ретроспективі, а чоловіки, як правило, загальній картині і погляду в майбутнє. Звучить доволі стереотипно, але в більшості випадків так і є. Якщо поєднати обидва компоненти, це дозволить отримати більш об’ємне бачення.
Нещодавно всі обговорювали події в Давосі. Що Україна представила на форумі?
Вже другий рік ми організовуємо разом з партнерами Український дім у Давосі. Головною метою Ukraine House Davos є партнерство.
Ми позиціонуємо Україну як технологічного партнера, як перспективний ринок, як країну інновацій.
Вже вдруге темою Дому є “Креативність. Можливості. Інновація”. Ми демонструємо світу і його лідерам іншу Україну.
Як ми виглядали на тлі інших країн?
Насправді дуже добре, бо наші події, гості і сам Український Дім були дуже сучасними, живими. Ми говорили саме про інновації, технології і прогрес, а не конфесії і конфлікти. У вечірніх програмах виступала Аліна Паш та етно - джаз колектив ShockolaD. Пройшов показ вишиванок від українського дизайнера Юлії Магдич. Це, до слова, перший фешн - показ у Давосі.
А взагалі вплив політики не відчувався на форумі?
В межах основної програми так, звичайно, були політичні теми. Але саме тому, що українські питання там мало обговорюються, ми і заснували Український Дім, щоб показати: ми є. Мені здається, більше політики було у соцмережах, на сторінках депутатів та інших чиновників.
Ви говорили, що «успіх на виставці – це половина справи, щоб його закріпити потрібно ретельно виконати “домашнє завдання” після». Що Ви мали на увазі?
Обов’язково потрібно! Ви знайомитеся з людьми, щось обговорюєте. А потім дуже важливо зробити follow up – написати співрозмовнику. Якщо ви пообіцяли обмінятися якоюсь інформацією чи домовились про зустріч – не відтягуйте. Також можна зробити спільне фото, потім викласти його, людина швидше вас пригадає.
Якщо відверто, то для іноземних вкладників український інвестиційний клімат виглядає не дуже привабливим.
Так, є певний ризик інвестицій у фізичні об’єкти. Звісно, завод пароплавів будувати ніхто зараз не буде, бо якщо щось трапиться в Криму чи Одесі… З іншого боку Україна – вікно можливостей. В нас менша конкуренція серед інвесторів на проекти. Ви запитували про вільні ніші, так от для інвестицій Україна і є тією нішею, яку пора заповнювати. В технологічні розробки, ІТ - стартапи іноземці готові інвестувати. І ми працюємо над тим, щоб ця тенденція тільки зростала.
Comments